Постійний запор: психосоматика чи спосіб життя?
Постійний запор: психосоматика чи спосіб життя?
«Не їж», «мало ходиш» - кажуть про причини запору. Але є наука з іншим поглядом на запор - психосоматика.
Відповідно до неї, проблеми з кишечником - відображення наших внутрішніх проблем, а для лікування потрібно змінити образ думок.
Спосіб життя або спосіб мислення?
Консультуючи людей з запорами, психологи помітили, що всі вони трохи схожі: характером, ставленням до життя, особистим досвідом. Так був виявлений зв'язок між психологією і проблемою запору.
З точки зору біології, кишечник звільняє організм від зайвого, а згідно психосоматики він ще й вкрай чутливий до емоцій. У людини, яка звикла тримати в собі старі образи, страхи і інший негатив, кишечник завжди в режимі накопичення.
Психологічний запор: портрет особистості
Ми вже говорили, що, з точки зору психологів, все люди з запорами чимось схожі. Виділяють цілий ряд особливостей, які характерні для таких людей:
- Депресивність, невпевненість в собі, замкнутість,
- Любов до порядку аж до педантизму, ощадливість аж до жадібності, упертість аж до фанатизму,
- Внутрішня напруженість при зовнішній стриманості, скупість в прояві почуттів,
- Консервативність, бажання вчепитися за минуле - будь то спогади, застарілі погляди, оточення або місце роботи.
Емоції, що викликають запор
З портрета особистості, що має проблеми зі стільцем, можна виділити ті почуття, які несприятливо діють на кишечник:
- Небажання відпускати минуле,
- Боязнь нести відповідальність за своє майбутнє,
- Накопичення старих образ і інших негативних емоцій,
- Взагалі - великий багаж погано осмислених, ні з ким не розділених переживань.
Запор і психосоматика: як проявляється?
Якщо у кого-то психологічний запор в прямому сенсі постійний - Тобто не залежить від обстановки, - то у інших він проявляється тільки в певних обставинах.
Наприклад, людина не може ходити в туалет не вдома: в гостях, у відрядженні, під час відпустки або в іншому незвичному місці. Або ситуація, коли проблеми зі стільцем викликають неприємні запахи, антисанітарія, низька температура, присутність неподалік інших людей.
Запору може сприяти геморой. В результаті негативного досвіду виробляється установка, що ходити в туалет - це боляче, а «раз боляче, то й нема чого», - вирішує кишечник.
Лікування психосоматичного запору
Якщо у вас психологічний запор, психосоматика може запропонувати наступний шлях лікування.
Для початку потрібно глибоко проаналізувати свій внутрішній світ з усіма його страхами й образами, переживаннями і комплексами. Завдання - визначити основні джерела стресу, які потрібно буде опрацювати.
Як правило, допомагають такі поради:
- Налаштуватися на позитивну хвилю, впустити в своє життя радісні емоції.
- Ділитися з оточуючими своїми думками зі знаком «+»: хорошим настроєм, приємними спогадами і планами.
- Повірити в себе: не боятися невідомості і частіше пробувати нове.
- Усвідомити, що втрати і зради неминучі, але це не привід замикатися. Тільки в спілкуванні з іншими людьми ми отримуємо досвід, натхнення і розвиток.
- Навчитися розслаблятися психологічно - тоді і кишечник ваш теж розслабиться.
А поки, щоб допомогти собі з біологічної точки зору, спробуйте проносні свічки РектАктів® . Вони не тільки дадуть швидкий ефект, але і зміцнять стінки кишечника, нагадавши йому, як правильно працювати.
Залишилося змінити образ думок, і запору наче й не було!
Також Вам може бути цікаво:
Зміст:- Постійний запор:...
- Спосіб життя або спосіб...
- Психологічний запор: портрет...
- Емоції, що викликають запор
- Запор і психосоматика: як...
- Лікування психосоматичного...