Новітнє лікування хронічного гепатиту вітафон ик
Організм хворих на хронічний гепатит не реагує адекватно на впровадження інфекційного патогена
Як видно з представлених нижче графіків 1 і 2. інфекційний процес у хворих на хронічні гепатити В і С не супроводжується підвищенням сироваткових концентрацій інтерферонов- α і γ (Дані нульового дня).
Тобто при розвитку хронічних вірусних гепатитів В і С організм не реагує адекватно на впровадження інфекційного патогена. Тому для лікування хронічних гепатитів зазвичай застосовують інтерферонову препарати.
Активація вироблення власного інтерферону методом фонування
Обстежено 16 хворих (9 жінок і 7 чоловіків, 18-34 років), з них 8 - з хронічним вірусним гепатитом В у стадії реплікації і 8 - з хронічним гепатитом С в фазі реактивації. Тривалість захворювання становила - від 1 до 5 років. Хворі до обстеження не лікувалися противірусними препаратами. Для активації інтерферону використовувався метод фонування. Це своє роду масаж на клітинному рівні.
Спеціальні перетворювачі апарату Витафон-ІК встановлювали в області печінки: спочатку на праву область F. потім її проекцію на передню поверхню грудної клітини - область М4. Застосовували високоинтенсивний режим - № 4. Тривалість дії збільшувалася від 5 до 20 хв на кожну поверхню тіла (при відсутності у хворого неприємних відчуттів в області печінки). Процедури проводили 1 раз на добу через чотири дні на п'ятий протягом 4 тижнів. Забір крові на дослідження здійснювали через 1 годину і 3 доби після процедури. Концентрацію інтерферонів у сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою тест-систем НВО «Протеїновий контур» (Харків). Одночасно оцінювали ступінь вираженості цитолітичного синдрому за допомогою визначення активності аланінамінотрансферази (АлАТ) в сироватці крові хворих на біохімічному аналізаторі «Spectrum».
Результати проведених досліджень концентрації інтерферонів α і γ. і активності аланінамінотрансферази (АлАТ) в сироватці крові хворих на хронічні вірусні гепатити В і С на тлі впливу апаратом «Витафон-ІК» представлені на графіках 1 і 2, 3.
Графік 3. Активність аланінамінотрансферази (АлАТ) в сироватці крові хворих на хронічний вірусний гепатит В і С на тлі лікування апаратом «Витафон-ІК.
Вплив на область печінки за допомогою апарату «Витафон-ІК» призводило до істотного наростання концентрації інтерферону-α в сироватці крові хворих вже після першої процедури. Чим довший вплив, тим більше був виражений підйом концентрації інтерферону, особливо в день проведення процедури. У проміжках між процедурами спостерігалося падіння концентрації цитокіну, спочатку до вихідного рівня. Згодом ступінь зниження зменшувалася, і рівень вмісту інтерферону в сироватці крові постійно залишався на достовірно підвищених цифрах.
Сироваткові концентрації інтерферону-γ в процесі терапії апаратом мали тенденцію до зростання. В кінці курсу вони достовірно перевищували такі у хворих на початку лікування.
Вихідний рівень АлАТ перевищував верхню межу норми більш ніж у 2 рази. У процесі лікування відбувалося зростання активності ферменту пропорційне тривалості процедури. При тривалості впливу 15-20 хв на кожну область активність АлАТ зростала в 2-2,5 рази. У проміжках між процедурами активність ферменту знижувалася, причому спочатку до вихідних цифр, а в кінці курсу - достовірно нижче вихідного рівня.
Необхідно відзначити, що підвищення активності АлАТ супроводжувалося у частини хворих клінічними проявами загострення гепатиту. Хворі відзначали появу болю в області печінки, що виникає незабаром після закінчення процедури або безпосередньо в момент її проведення (при тривалості впливу більше 15 хв). Протягом доби після процедури відзначалися помірна слабкість (47), зниження апетиту (23), нудота (17), потемніння сечі (7), легка жовтяниця (2). З появою клінічної симптоматики зменшували тривалість процедур на 3-5 хв і продовжували лікування в даному режимі, домагаючись легкого посилення цитолізу (підвищення АлАТ не більше ніж в 3 рази від початкової) при відсутності виражених клінічних проявів захворювання.
Таким чином, вплив апаратом "Витафон-ІК" на область печінки сприяє збільшенню сироваткових концентрацій інтерферонов- α і γ і активності печінкової амінотрансферази у хворих на хронічні вірусні гепатити В і С.