Уреаплазма при вагітності: лікувати або не лікувати? Наслідки для дитини
Лікарі-гінекологи в один голос стверджують, що перед вагітністю потрібно обов'язково проходити повне обстеження. Це робиться для того, щоб виявити можливі захворювання, які можуть сильно нашкодити як мамі, так і майбутній дитині.
Підступність деякі хвороботворних бактерій в тому, що вони до пори до часу сидять в організмі, нічим себе не проявляючи. Як тільки у вагітної починається гормональна перебудова або ж ослабне імунітет, бактерії тут же виходять з підпілля і починають прискорено розмножуватися. До таких небезпечних захворювань відноситься уреаплазма - крихітний мікроорганізм здатний накоїти за певних умов чимало бід. Правда, в Європі та Америці цю крихту не вважають хвороботворної і не лікують зовсім. У нас же з нею борються за допомогою важких антибіотиків. Так хто ж правий і чи потрібно лікувати уреаплазму при вагітності?
Чи не вірус і не бактерія
Збудник уреаплазмоза - мікроорганізм, який живе всередині клітини. Уреаплазму можна однозначно назвати бактерією, так як вона має занадто маленькі розміри. До того ж у неї немає ДНК і клітинної оболонки. Вона займає як би проміжне положення між вірусом і бактерією і паразитує всередині людської клітини.
Патогенними для людини властивостями відрізняються лише два види уреаплазм. Потрапивши на слизові оболонки статевих органів, бактерія впроваджується всередину клітини. Чому ж хвороба не завжди відразу проявляється? Справа в тому, що здорова мікрофлора пригнічує розмноження бактерій. Така середовище несприятливе для них. Уреаплазма не гине, але і не проявляє активність в організмі здорової людини. Вона переходить в сплячий стан і чекає, поки організм дасть збій. Варто тільки імунітету знизитися, як уреаплазма прокидається і починає розмножуватися.
Як заражаються уреаплазмою
Зараження уреаплазмою зазвичай відбувається двома способами: через статевий контакт і від матері до дитини. Найчастіше статеві партнери навіть не підозрюють про наявність у себе інфекції, тому й не вживають запобіжних засобів. Людина може роками бути носієм і заражати інших. Підхопити інфекцію можна через звичайний або оральний статевий контакт. Єдиним засобом запобігання є презерватив.
Якщо мати, хвора уреаплазмою, народжує природним шляхом, то дитина заражається, проходячи через родові шляхи.
Що стосується побутового зараження, то таких випадків поки не зафіксовано. Проте, якщо в сім'ї є хворі, краще дотримуватися гігієни. Такий спосіб зараження хоч і не доведений, але й не спростують остаточно.
симптоми хвороби
Уреаплазма може довго не проявляти себе. Коли ж бактерія виходить зі стану сплячки і починає розмножуватися, то симптоми можуть бути абсолютно різними в залежності від того, де саме заселилася уреаплазма. А заселити вона може як піхву, так і сечовивідні шляхи. Якщо вона заселила сечовивідні шляхи, то розвивається уретрит - запалення сечовипускального каналу. Жінка буде відчувати печіння і біль при сечовипусканні, а також виділення гною з уретри.
При заселенні піхви спочатку з'являються слизові прозорі виділення без запаху. Іноді проявом уреаплазми може бути хворобливість при статевому контакті і навіть кров'янисті виділення після нього. Ці ознаки повинні насторожити жінку.
Якщо лікування відсутнє, уреаплазма піднімається все далі і захоплює внутрішні статеві органи, викликаючи спочатку кольпіт, а потім ендометрит або аднексит. Якщо жінка вагітна, то наслідки і зовсім будуть сумні.
Наслідки уреаплазми для вагітної
Для вагітної уреаплазма небезпечна тим, що може на ранньому терміні викликати викидень. Правда, таке відбувається далеко не завжди, а тільки в тих випадках, коли бактерії вже колонізували матку. Поки уреаплазма знаходиться тільки в піхву або в сечовивідних шляхах, викликати викидень вона не може.
Уреаплазма може стати причиною безпліддя. Запалення в маткових трубах і яєчниках призводить до розвитку спайкового процесу. Ще страшнішим наслідком може стати позаматкова вагітність.
Отже, уреаплазма викликає у жінок, в тому числі і вагітних, такі захворювання:
- ендометрит
- кольпіт
- аднексит
- спайки маткових труб
Всі ці хвороби потрібно лікувати за допомогою антибіотиків, що не дуже добре для майбутнього малюка. Тому лікарі призначають або не призначають лікування в залежності від ситуації. Застосовувати антибіотики при уреаплазми починають тільки після 22 тижнів, не раніше.
Наслідки для малюка
Деякі лікарі вважають, що уреаплазма може бути винуватицею низької ваги новонародженого. Можливо причина в тому, що дитина не отримує в потрібній кількості кисень і поживні речовини, так як уреаплазма порушує матково-плацентарний кровотік. Але подібне відбувається тільки в запущених випадках, коли бактерії вже заселили матку.
Кисневе голодування, яке відчуває дитина, призводить до серйозних проблем зі здоров'ям, аж до психічних і розумових відхилень.
При проходженні через родові шляхи малюк в 50% випадків заражається від інфікованої матері. Таким чином, дитина теж стає носієм уреаплазми. У слабких хворобливих дітей уреаплазма викликає важкі захворювання, такі як пневмонія, сепсис, менінгіт, бронхолегеневої дисплазії.
Іноді бактерія навіть проникає через плаценту, викликаючи внутрішньоутробне зараження. Наслідки зазвичай сумні: завмерла вагітність, викидень або передчасні пологи, важкі проблеми зі здоров'ям у дитини.
Чи потрібно залишати вагітність при уреаплазми
діагностика уреаплазми
Діагностику уреаплазми проводять в лабораторії на підставі методу ПЛР. Цей метод в даний час вважається найбільш ефективним. Полімеразна ланцюгова реакція дозволяє з високою точністю визначити збудника хвороби, в даному випадку, уреаплазму. Всі інші методи діагностики вважаються застарілими і не завжди достовірними. Тому потрібно уточнювати в жіночій консультації, яким саме методом буде проводитися діагностика. У радянські часи уреаплазму визначали за допомогою бактеріального посіву. Цей метод зараз вважається неточним, хоча до цих пір іноді практикується.
Хто в групі ризику
Звичайно ж, не можна стверджувати, що уреаплазмою хворіють тільки легковажні жінки. На жаль, але такий діагноз можуть поставити навіть тій дівчині, у кого був єдиний в житті статевий партнер. Справа в тому, що у чоловіків уреаплазмоз часто протікає безсимптомно, а значить, він може багато років навіть не підозрювати, що є джерелом інфекції для інших жінок. Але таке відбувається все ж нечасто. У групі ризику ті дівчата, які часто міняють партнерів, не користуючись при цьому презервативом. Але навіть презерватив не завжди захищає від уреаплазми, тому перед вагітністю краще все ж перевіритися у лікаря.
Коли можна не лікувати
Після того як уреаплазма діагностована, в лабораторії визначають кількість збудника. Якщо його кількість не перевищує 10 в 4 ступеня, то жінка вважається носієм, але не хворий. З приводу носійства вчені сперечаються до цих пір на тему: чи варто його лікувати. Одні кажуть, що цього робити не потрібно, так як антибіотики завдадуть ще більшої шкоди дитині, а неактивна уреаплазма малюкові не страшна. Цієї ж думки дотримуються лікарі Європи і США. Прихильники нелікування носії захворювання впевнені, що вагітній потрібно тільки вести здоровий спосіб життя. Однак інші лікарі заперечують, кажучи, що навіть неактивна уреаплазма здатна нашкодити якщо не матері, то дитині, а тому її необхідно лікувати. Адже не можна забувати про ризик зараження крихти при проходженні через родові шляхи. До того ж носійство при зниженні імунітету легко перейде в активну форму. Загалом, рішення лікувати носійство чи ні, залежить тільки від лікуючого лікаря.
Як вагітної підготуватися до огляду
Багато жінок не знають, як правильно підготуватися до огляду для діагностики уреаплазми, а тому діагноз буває недостовірним. Потрібно за 2 дні до огляду припинити всякі статеві контакти. В день огляду підмиватися не можна, це потрібно зробити перед сном і бажано без мила. Можна скористатися нейтральним гелем або іншим засобом.
Лікувати тільки у лікаря
Уреаплазму лікують тільки у лікаря. Ніякого самолікування по інтернету або порадою подружки бути не повинно. Те ж стосується і народних засобів, так як трави на уреаплазму не діють. Лікар підбере такі антибіотики, які знищать бактерію, але не зашкодять майбутній мамі. Звичайно, зовсім безпечних для малюка антибіотиків не буває, просто вибирають ті, що найменш шкідливі.
Разом з антибіотиками лікар призначає жінці препарати для стимулювання імунітету, а також кошти для відновлення мікрофлори піхви. Крім того, вагітній прописують вітаміни. Лікування призначається індивідуально кожної, в залежності від тяжкості стану. Ось чому не можна займатися самолікуванням.
Під час лікування заборонено будь-які статеві контакти, навіть з презервативом. Чоловік повинен лікуватися разом з дружиною, інакше станеться повторне зараження. Після закінчення курсу лікар проводить повторну діагностику. Тільки так можна визначити вилікувалася жінка чи ні.
Лікування уреаплазмоза у вагітних тривалий і вимагає індивідуального підходу. Не можна займатися самолікуванням і не виконувати лікарських приписів. Також не варто боятися антибіотиків. Так, вони шкідливі для малюка, але уреаплазма ще небезпечніше. А з двох зол, як то кажуть, вибирають менше.
Зміст:- Чи не вірус і не бактерія
- Як заражаються уреаплазмою
- симптоми хвороби
- Наслідки уреаплазми для...
- Наслідки для малюка
- Чи потрібно залишати...
- діагностика уреаплазми
- Хто в групі ризику
- Коли можна не лікувати
- Як вагітної підготуватися до...
- Лікувати тільки у лікаря