Мазок з носа на еозинофіли
Визначити причину тривалого нежитю, що не піддається лікуванню звичайними назальними і антибактеріальними засобами, буває досить важко. Вважається, що частий нежить у дитини - явище цілком звичне і зрозуміле, особливо якщо він відвідує дитячий садок або школу.
Але коли нежить триває тижнями або місяцями (а таке трапляється не тільки з дітьми), це може говорити про алергічної природи риніту. Щоб проаналізувати, який може підтвердити алергічну етіологію нежиті, використовується процедура риноцитограмм, або мазок з носа на еозинофіли.
Навіщо призначається риноцитограмм?
Для чого ж береться аналіз зі слизової оболонки носа на предмет кількості еозинофілів?
Справа в тому, що підвищені еозинофіли в соскобе або мазку зі слизової носа найчастіше спостерігаються при алергічного риніту. Тому розшифровка цього дослідження використовується як аргумент, що підтверджує алергічну природу затяжного риніту.
Терапія алергічного нежитю в корені відрізняється від лікування інфекційного риніту, тому дослідження мазка на еозинофіли має вирішальне значення. Аналіз мазка показаний в тому випадку, коли нежить триває більше 2 тижнів і виникає підозра на набряк слизової оболонки носа або алергічне запалення носових пазух.
При дослідженні слизової носа аналізується цитологічна картина, представлена співвідношенням присутніх в матеріалі кров'яних клітин і мікроорганізмів. До складу здорового біоматеріалу зазвичай входять:
- лейкоцити,
- нейтрофіли,
- лімфоцити,
- макрофаги,
- еритроцити,
- дріжджові гриби (в малих кількостях),
- стрептококи і стафілококи (в малих кількостях),
- слиз і інша мікрофлора.
При певних станах виявляються еозинофіли, за кількістю яких можна судити про наявність патології.
Розшифровка досліджень мазка
Крім кількості еозинофілів, яке визначається шляхом фарбування слизу спеціальною речовиною Романовського-Гімза під час дослідження під мікроскопом, аналізуються і інші фракції складу крові і лейкоцитарної формули:- еритроцити - певна кількість червоних кров'яних тілець в мазку з носа свідчить про підвищену проникності стінок судин слизової носа, характерною грипу, дифтерії та інших інфекцій,
- якщо підвищені лімфоцити. можна припустити хронічне інфекційне запалення слизової носа,
- нейтрофіли - підвищена кількість цієї фракції вказує, як правило, на гостру вірусну або бактеріальну інфекцію, яка послужила причиною затяжного риніту.
Нарешті, по істотного збільшення кількості еозинофілів передбачається алергічна природа нежиті, високий рівень еозинофілів (як в носовій слизу, так і в аналізі крові) характерний також наявності поліпів у носовій порожнині.
Якщо ж лейкоцитарні фракції в мазку носової слизової відсутні, це може свідчити про розвиток вазомоторного риніту (не спричиненого ні інфекцією, ні алергією), хронічного риніту через звикання до судинозвужувальних назальний краплях (спреям) або риніту, спровокованого порушенням анатомії носових проходів або порушенням гормонального балансу.
нормальні показники
У нормі кількість еозинофілів в мазку з носової порожнини має дорівнювати в нулю, тобто в здорових носових слизових їх бути не повинно.
Якщо ж в процесі аналізу носової секреції виявляються хоча б поодинокі еозинофільні лейкоцити, значить, в організмі починається або вже протікає якийсь патологічний процес. Звичайне запалення слизової може привести до підвищення кількості еозинофілів 1:10 по відношенню до нейтрофілів.
Значне перевищення норми еозинофілів в слизової носа (при нормальних показниках цієї фракції в крові) практично в 100% випадках говорить про алергічної етіології нежиті. Істотним вважається підвищення рівня еозинофілів на 10% і більше. У дітей 1-13 років поріг нормального рівня коливається від 0,5% до 7%. Таке відхилення від норми характерно не тільки алергічного риніту, а й деяким іншим станам.
Про що свідчать підвищені еозинофіли в слизу носа
Еозинофілія, яка спостерігається в мазку з носової порожнини, говорить про порушення нормального балансу кров'яних клітин в слизовій. Цей стан може бути викликано:
- алергічними респіраторними захворюваннями,
- неалергічних респіраторними хворобами (еозинофільний риніт),
- вузликовим періартерііта - патологією, що супроводжується запаленням і некрозом середніх м'язових артерій,
- бронхіальною астмою,
- аскаридозом та іншими гельмінтозами (найбільш часто зустрічається у дітей),
- лейкемію (відрізняється підвищеним рівнем еозинофільних лейкоцитів в крові),
- паразитарними инвазиями (лямбліоз, опісторхоз, ехінококоз, токсокароз, трихінельоз).
На підставі одного лише аналізу мазка зі слизової оболонки носа діагноз, звичайно, не ставиться, але це дослідження дозволяє виявити патологію (в тому числі і алергію), на початковій стадії розвитку.
На результати аналізу може вплинути застосування назальних крапель або спреїв, що містять кортикостероїди.
Помилково негативні результати по еозинофілії можуть спостерігатися і при вживанні лікарських препаратів з кортикостероїдами або коштів, що володіють антигістамінними (протиалергічними) властивостями. Тому застосування цих препаратів напередодні взяття назального мазка не рекомендується. З метою уточнення результатів зазвичай проводиться повторне дослідження через 1-2 тижні.
Риноцитограмм можна назвати одним з найбільш безболісних зборів біоматеріалу для дослідження, тому призначення цієї процедури дитині не повинно насторожувати або засмучувати батьків. Вчасно виявлену патологію набагато легше усунути, тому краще вчасно перевірити дитини на наявність гельмінтів або алергічних проявів. Це дозволить вибрати правильну стратегію лікування і попередити можливі ускладнення.
Зміст:- Навіщо призначається...
- Розшифровка досліджень мазка
- нормальні показники
- Про що свідчать підвищені...