Позбавлення від печії
Анатолій, 28 років
Добрий день, доктор! Скажу коротко, підкажіть як бути з нашою проблемою! Якщо печія у вагітної що робити. Дружині 28 років, чекаємо первістка, 7 місяць.
Скаржиться кажждий день на біль, нудоту, відрижку і гіркота в роті, присмак варених яєць. Таблетки можна їй? Або може соду пити? Дякуємо!
Читати відповідь -
Чому не варто позбавлятися від печії за допомогою соди?
Всім добре відомо, що позбутися від печії можна за допомогою звичайнісінької соди. Це і зрозуміло, адже сода є слабкою лугом, і тому вона досить швидко нейтралізує кислий шлунковий сік, який і є причиною печії. Проте, таке полегшення є тільки удаваним, а часом і досить шкідливим. І причина цього досить проста.
Для початку звернемося до шкільного курсу хімії. Він вчить, що в результаті хімічної реакції, що протікає між кислотою (шлунковим соком) і лугом (содою) у великій кількості виділяється вуглекислий газ. Точно така ж реакція відбувається і в шлунку при вживанні соди, при цьому його стінки розтягуються, а шлункова секреція посилюється, що провокує повторний викид кислоти в стравохід. В результаті цього, буквально через півгодини кислотність шлункового соку не просто повертається до попереднього рівня, а відчутно зростає. Це дуже небезпечно, так як висока кислотність є причиною виникнення гастриту. Тому лікуватися содою потрібно обережно, і тільки в тому випадку, якщо у вас під рукою немає ніяких інших, більш безпечних ліків. Куди корисніше буде випити склянку негазованої мінеральної лужної води - так ви позбавите себе від печії, і збережете свій шлунок.
Ще один нюанс - надлишок натрію в організмі (а харчова сода є саме гидрокарбонатом натрію) призводить до підвищення тиску. Тому людям, що страждають від гіпертонії, лікуватися содою вкрай протипоказано.
Чи можна лікувати печію за допомогою молока?
Ще один народний засіб лікування печії полягає в використанні молока. Однак, в даному випадку ефект можна порівняти з використанням соди - хоча після прийому молока печія і проходить, зловживати таким приймемо можна. Справа в тому, що на молоко починає діяти кислота шлункового соку, в результаті чого воно заквашується, що призводить до загального збільшення кислоти в шлунку. А це, в свою чергу, може спровокувати вступу в стравохід нової порції шлункового соку, що тільки збільшить печію. Тому використовувати спеціальні медичні препарати, призначені для гасіння печії (наприклад прокинетики), куди ефективніше, ніж молоко.
Чому лікарі при лікуванні ГЕРХ призначають не тільки антациди?
Відчуття печії досить неприємне, і не дивно, що пацієнти прагнуть усунути його як можна швидше. І дієву допомогу в цьому випадку надають антациди. Проте, є одна проблема - механізм дії подібних препаратів (так само як і соди з молоком) заснований на нейтралізації тієї соляної кислоти, яка вже виділилася в просвіт шлунка. Тому, зрозуміло, купірувати симптоми печії за допомогою антацидів можна, однак, пам'ятайте, що дані препарати просто усувають наслідок, а не саму причину хвороби. Саме тому не варто займатися самолікуванням, замінюючи рекомендовану лікарем ефективну терапію ГЕРБ швидким
полегшенням симптомів хвороби антацидами. Такі препарати, яких сьогодні існує дуже багато (Альмагель, Рені, Фосфалюгель, Гастал, Гевіскон, Маалокс), просто на короткий період знімають симптоми, проте, ніякої самостійної ролі в лікуванні ГЕРХ вони не грають.
Тому антациди можуть застосовуватися виключно як засіб тимчасового купірування симптомів, які виникають, як правило, в осіб у осіб з рідкісними епізодами печії без ендоскопічних ознак езофагіту в результаті порушення дієти, або активних фізичних вправ.
Чому при лікуванні ГЕРХ лікарі рекомендують пацієнтам приймати препарати, які знижують секрецію в шлунку соляної кислоти?
Для підтримки нормальної кількості соляної кислоти в шлунку, кращої профілактичним заходом є правильне харчування. Пацієнту варто відмовитися від вживання жирної і гострої їжі, а також від продуктів, що містять кислоту і алкоголь. Не зайве також буде прибрати зі свого раціону такі продукти, як горох, квасоля і капуста, так як вони ведуть до підвищеного газоутворення, що досить шкідливо при ГЕРХ. Проте, іноді одного лише правильного харчування недостатньо, і лікарям доводиться вдаватися до медикаментозного лікування
Основною метою терапії ГЕРХ є усунення впливу агресивного шлункового соку на слизову оболонку стравоходу. Тому пацієнту призначаються препарати, які знижують в шлунку кількість кислоти. Такими препаратами є інгібітори протонної помпи (ІПП), які за рахунок пригнічення H +, K + -АТФази (так званого протонного насоса) надають антисекреторні дію на парієтальні клітини слизової оболонки шлунка (саме вони і відповідають за вироблення соляної кислоти), тим самим блокуючи кінцеву стадію освіти в шлунку соляної кислоти.
Зниження кислотності шлункового соку призводить до суттєвого зменшення його агресивних властивостей. Тому клінічна ефективність подібних препаратів досить висока.
Який з цих препаратів вибрати в кожному конкретному випадку, вирішує лікуючий лікар. Добова доза і тривалість прийому ІПП також встановлюється лікарем. Проте, загальновідомо, що відповідно до сучасним підходом до лікування ГЕРБ, основний курс прийому будь-якого препарату ІПП повинен тривати не менше восьми тижнів. Що ж стосується дозування, то для переважної більшості пацієнтів для забезпечення необхідного рівня зниження кислотоутворення досить одного прийому препарату в день. Проте, лікуючим лікарем може бути призначена і куди більш інтенсивна терапія.
Для того, щоб добитися максимальної ефективності лікування, звівши до мінімуму ризик раннього рецидиву захворювання, пацієнту необхідно виконувати кілька елементарних
- Чи не пропускати щоденний прийом ліків.
- Чи не припиняти лікування препаратом раніше терміну, визначеного лікарем.
- Приймати препарат за півгодини до їжі (перед сніданком, або перед вечерею).
Навіщо при ГЕРХ лікарем призначаються ще і прокинетики?
Як ми вже згадували, розвиток печії, виникнення кислої або гіркою відрижки. поява при ГЕРХ болей за грудиною і в животі, тісно пов'язане з занедбаністю в стравохід вмісту шлунка. Причиною тому є порушення рухової функції м'язових сфінктерів, а також м'язів стінки шлунка і м'язів дванадцятипалої кишки. Коли лікар призначає хворому ІПП, то прагне зменшити агресивні властивості рефлюксанта. Дане лікування виправдане, проте ця група препаратів не робить якого-небудь впливу на рухову функцію шлунково-кишкового тракту. Саме тому для того, щоб нормалізувати рухову активність верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, лікуючий лікар зазвичай рекомендує приймати також прокинетики (або пропульсанти).
Дані препарати підвищують тонус НСС, а це призводить до зниження ймовірності закидання в стравохід шлункового соку. Також вони нормалізують і моторно-евакуаторну функцію шлунка, а це дозволяє їжі проходити всі необхідні етапи травлення своєчасно. Аналогічно ІПП, сьогодні існує багато різних прокинетиков, найбільш відомим з яких є ІТОМЕД або ітопрід. Вибір препарату з цієї групи препаратів також повинен здійснюватися лікарем, виходячи з їх ефективності та безпеки в кожному конкретному випадку.
Вибір препарату з цієї групи препаратів також повинен здійснюватися лікарем, виходячи з їх ефективності та безпеки в кожному конкретному випадку.
Зміст:- Чому не варто позбавлятися...
- Чи можна лікувати печію за...
- Чому лікарі при лікуванні...
- Навіщо при ГЕРХ лікарем...